Книжкобус: як починалась подорож дитячої бібліотеки на колесах
Як заохотити дитину читати? — Перетворити читання на розвагу! А коли ваша мета — закохати в книги не одну дитину, а всіх? Тоді треба вигадати щось дійсно масштабне та яскраве. Наприклад, Книжкобус — дитячу бібліотеку на колесах, котра приїздитиме прямо в школи та парки й буде не лише привозити дітям цікаві книги, а і перетворювати кожен свій приїзд на інтерактивне читально-розважальне шоу. Як з’явилася ідея мобільної бібліотеки, та хто допоміг втілити її у реальність — читайте в нашому кейсі.
Книжкобус — це бібліотека на колесах, яка протягом п’яти років подорожувала школами та парками Києва. Цей соціальний проєкт був створений з метою популяризації читання. Великий і яскравий автобус миттю завойовував увагу маленьких мешканців столиці, а коли виявлялося, що всередині нього — справжні скарби, цікаві книжки та навчальні програми, то до дверей вилаштовувалась черга охочих познайомитись з книгою.
У будні Книжкобус приїздив до шкіл та садочків, проводячи крім активностей для дітей всередині автобуса ще й ігрові навчальні програми в приміщенні школи, репрезентуючи технологічні та методичні інновації в освіті. Запросити бібліотеку на колесах до свого навчального закладу могли всі охочі, безкоштовно, потрібно було лише заповнити заявку на сайті. А на вихідних Книжкобус можна було зустріти в київських парках, де він радував відвідувачів найновішими українськими книжками та цікавими завданнями на розвиток читання та мовлення.
Перша спроба
Ідеєю створити бібліотеку на колесах загорілася Світлана Сом, засновниця Інституту Медіації Партнерства. Будучи закоханою в книги та при цьому — мамою сина, який категорично не цікавився читанням, Світлана шукала варіанти, як заохотити дитину до літератури. Дізналася про італійця Антоніо Ла Кава, який свій триколесний мотокар перетворив на мобільну книгарню та подорожував з нею маленькими селами Басілікати, доставляючи книги місцевим дітям і поширюючи культуру читання. І зрозуміла, що подібна мобільна бібліотека дуже потрібна і в Україні.
Почався пошук однодумців, які б так само розділяли ідею розвитку культури читання. І виявилося, що думка про мобільні книгарні вже давно витала у повітрі та озвучувалась в різний час різними людьми. Зібрати всіх в одному проєкті змогла Наталія Жеваго, до якої долучилась команда Мистецького Арсеналу та ще багато ініціативних поціновувачів книг.
Почали продумувати концепцію, збирати книжки, шукати спонсорів. Планували створити одразу дві бібліотеки на колесах: одна мала їздити Києвом, друга — всією Україною. Та після декількох місяців активної підготовки і обговорень, після запитів до продавців транспорту і складання фінального кошторису стало зрозуміло, що бюджети для соціального проєкту непідйомні — і на якийсь час реалізацію ідеї довелося відкласти.
Друга спроба
Книжкобус отримав другий шанс, коли у нього з’явився ідейний натхненник та спонсор Андрій Федорів. Створена ним у пам’ять про свою першу дружину Фундація Дарини Жолдак популяризувала читання, тож ідея бібліотеки на колесах була співзвучна цінностям і цілям Фундації. Тим більше, що саме в той час вони реалізували масштабний проєкт «100 тисяч книжок для сільських бібліотек», який підсвітив проблему нестачі якісної літератури для дітей у вільному доступі.
Вже в якості керівника проєктів у Фундації Дарини Жолдак, Світлана Сом познайомилась з Оленою Маціпурою (Кривенко), головою благодійного фонду «КОЛО», яка теж загорілася ідеєю запустити пересувну бібліотеку вулицями столиці. Почалася партнерська робота.
Найскладнішим завданням був пошук автобуса. З цим питанням звернулися до Ігоря Ніконова, на той час — куратора транспортного напрямку в КМДА. Міська адміністрація розглянула і підтримала проєкт, ухваливши рішення передати під бібліотеку один з автобусів столиці. Так у Книжкобуса з’явився ще один надійний партнер — КП «Київпастранс». Після тривалих пошуків і знайомства з усіма автобазами Києва, завдяки Анні Бондар, яка курувала проєкт від Київпастрансу, потрібний транспорт нарешті було знайдено. 20-літній автобус, який вже не перевозив пасажирів, частково відновили та підготували до виходу на найказковіший маршрут дорогами столиці. Подальше утримання та технічне обслуговування Книжкобуса також взяв на себе Київпастранс.
Наступний етап — внутрішнє переоснащення автобуса, що мало перетворити старий пасажирський транспорт на казкову дитячу бібліотеку. З цією метою звернулись до представників бізнесу. Шукали таку компанію, яка б розділяла цінності проєкту, для кого підтримка Книжкобусу була б зрозумілою та органічною. Так розпочалися переговори, а потім і партнерство з ТМ «Молокія» — компанія саме випустила лінійку молочних продуктів для дітей, а реклама продукції відбувалася через казкових літературних персонажів. Для бренду це була зрозуміла інвестиція і маркетинговий крок, а також вагомий соціальний внесок.
Проєкт передбачав залучення значної кількості людей — питання утримання персоналу взяли на себе БФ «КОЛО» та Фундація Дарини Жолдак. Візуальне оформлення автобуса створив Олександр Роговець, а завдяки Анатолію Попелю та його учням проєкт отримав яскравий інтерактивний сайт.
Коли Книжкобус став реальністю, почалося його наповнення книжками та обладнанням. Адже крім чудової дитячої літератури, в бібліотеці на колесах діти могли знайти й різноманітні гаджети з іграми та освітніми програмами. Також у бібліотеці на колесах встановили акустичну систему, плазму та дискобол. Цікавий програмний контент створювали Технічна студія “Винахідник” та ТМ Розумники.
Загалом, до реалізації проєкту на тих чи інших етапах підключалася величезна кількість людей і компаній. І завдяки спільним зусиллям мрія стала дійсністю — 15 квітня 2016 року Книжкобус почав свою подорож дорогами Києва.
Книжкобус як кейс медіації партнерства
В цьому кейсі наочно продемонстрований формат роботи, в якому зазвичай долучається до проєктів Інститут Медіації Партнерства.
На етапі старту формується розуміння, з яким продуктом ми будемо працювати. Цей концепт в одних випадках ми збираємо з потреб стейкхолдерів, в інших — самі визначаємо потребу і пропонуємо шляхи її вирішення. З Книжкобусом було саме так: проблема недостатньої популяризації читання на той період стояла дуже гостро, вона звучала з різних сторін, від різних людей. І рішення у вигляді мобільної бібліотеки було таким логічним і дієвим, що весь проєкт почався саме з ідеї, під яку вже шукали партнерів та ресурси.
Надзвичайно важлива умова — щоб такі проєкти робили люди з потужною репутацію. Люди, чиє ім’я має вагу. Кому вірять і за ким ідуть. І щоб ця людина не просто підтримала ідею, а горіла нею, занурювалась в неї на 100%. Щоб вона дала проєкту своє ім’я, стала поруч і взяла на себе відповідальність за успіх. Тоді забезпечується сталість проєктів. Цей особистий інтерес ключового учасника стає гарантією тривалості проєкту, попри зовнішні фактори та зміни. Для Книжкобуса таким «локомотивом» став Андрій Федорів — він дав поштовх для старту, підтримував проєкт в процесі, і навіть зараз, поки Книжкобус не їздить, Андрій забезпечує функціональність сайту, продовжує утримувати необхідні системи, щоб за нагоди — знову запустити мобільну бібліотеку.
Як медіатори партнерства, ми не супроводжуємо проєкт протягом усього його існування. Ми формулюємо ідею, знаходимо людей та ресурси для її втілення, поєднуємо всіх у партнерство. Ми координуємо запуск і слідкуємо протягом перших місяців, щоб все працювало як слід — а потім виходимо з проєкту, залишаючи його в надійних руках команди. Так було і з Книжкобусом, який розвивала надалі вже нова керівниця Фундації Олександра Кольцова.
Мета Інституту Медіації Партнерства — не просто створити корисний проєкт, а зробити його тривалим у часі й таким, що нестиме зміни для громади. В кейсі Книжкобусу позитивним було не тільки те, що він декілька років допомагав школярам зрозуміти, що читання це весело і цікаво. Важливо й те, що був створений і апробований принцип книжкової на колесах, який тепер можна втілювати в інших громадах і областях.
Останні декілька років зі зрозумілих причин Книжкобус не працює. Та ми віримо і з нетерпінням чекаємо, коли яскравий автобус, повний книжок і розваг, знову курсуватиме між школами та дитячими садками, закохуючи дітей у читання та допомагаючи дорослим прищеплювати інтерес до книги. Бо книги окрилюють!
(Фото використані в публікації, взяті з Facebook-сторінок організаторів проєкту)