Частина 2
Співзасновники школи управління будівельними проектами PRO PM — Наталія Присухіна, Олексій Просніцький, Наталія Дерен та Ольга Гавура — говорять про школу, як про бізнес. Але їхні інтереси значно виходять за межі класичних бізнесових, таких як збільшення прибутку чи масштабування. Саме тому в місії школи закладена велика соціальна складова — змінити культуру управління будівельними проєктами в Україні. Про те, як PRO PM рухається до такої амбітної цілі та про плани школи — у другій частині інтерв’ю.
– Місія школи має дуже потужну соціальну складову. Розкажіть про це більше.
Н.Д: В будівництві в Україні часто виникають ситуації недовіри, неякісного партнерства, особливо щодо виконання будівельних проєктів. Таке може відбуватися з двох причин: або це дійсно не ті люди, з якими варто мати справу, або можливо це люди, яким треба допомогти навчитися і підрости для того, щоб в подальшому ми разом могли краще виконувати проєкти. Місія школи відображає наше спільне переконання, що для того, щоб нам було краще виконувати будівельні проєкти, треба допомогти партнерам теж піднятися, налагодити процеси, навчити їх. Чим більше учасників будівельного ринку ми піднімемо, тим більше у нас з’явиться не конкурентів, а рівноправних партнерів, і всі разом ми зможемо виконувати класні будівельні проєкти.
Н.П: Місія допомагає в складні часи приймати правильні рішення. Буває, хочеться піти на компроміс: наприклад, взяти студента, який не відповідає цінностям, адже це можливість додатково отримати кошти. І от така ідеалістична місія, як наша, вона вирішує це питання за тебе. Тобто ти не можеш піти на компроміс, бо це суперечить всьому: як можна прийняти на навчання людину, яка взагалі не поділяє цінності школи, знецінює мету. Тобто місія дає змогу в складних ситуаціях приймати більш складні, але правильні рішення.
О.Г: Ми усі страждаємо від перфекціонізму: краще менше, але якісніше. Чому важлива якість? Бо хочеться дати найкраще для того, щоб це мало вплив. Цей вплив — це і є зміна культури на будівельному ринку. Це амбітна ціль, яка має суттєвий вплив на країну в цілому. Крім того, у нас завжди у всіх чотирьох було розуміння, що вплив має бути національного рівня.
– Чого найбільше не вистачає для становлення будівельної культури?
О.П: В будівельному бізнесі, на відміну від корпоративного сектору, де є відмежування власника від безпосереднього управління, зазвичай власник і є СЕО. Відповідно все, що відбувається в компанії, — це прямий вплив власника. Через те, що період становлення дуже багатьох девелоперів припав на 90-ті, вони ментально там і залишились. А контекст суттєво змінився, от хоча б в технічному плані. Якщо раніше все можна було вирішувати в Viber чи Telegram і цього було достатньо, то зараз потрібно спеціальне програмне забезпечення, яким треба вміти користуватися. Для людей, які все життя звикли робити інакше, це стрес. Цей пласт девелоперів та будівельних компаній має трансформуватися, тобто самі власники повинні змінитися, щоб змінилися їхні компанії, щоб вони стали сучасними. І от це виклик для всієї галузі та для нас зокрема. А бажаючих змінювати культуру будівництва і прищеплювати її іншим гравцям ринку, відверто кажучи, мало.
Н.Д: Але наші випускники виявляють бажання бути провідниками новітніх підходів у будівництві. Дехто з них стали викладачами в нашій школі, і готові допомагати розповсюджувати нашу місію.
– Як багато таких випускників?
Н.П: Вже 15 людей. Хтось викладає, хтось приходить з майстер-класами. В 2024 році ми хочемо збільшити кількість випускників, які будуть ділитися знаннями та досвідом, і будемо допомагати їм формувати свій персональний бренд. Це дуже важливо, бо саме вони зможуть достукатися до тих девелоперів та власників (керівників) компаній, про яких говорив Олексій.
На жаль, багато власників не усвідомлюють, що їм потрібно вчитися, як і власне те, що менеджменту в принципі потрібно навчатися. Те ручне керування, яке вони здійснюють, приносить певні результати. Але в цілому воно не ефективне, не екологічне. Часто ми чуємо від студентів: “От би почув це наш керівник!” Саме тому ми прийняли рішення створити програми для керівників і власників бізнесу. Здебільшого вони відправляють своїх підлеглих на навчання в надії, що людина повернеться і змінить всі управлінські процеси. Але ж ці управлінські процеси формувалися роками, і не залежать від керівника проєкту, а залежать від керівника бізнесу. Тому, щоб зміни відбулися, їхнім драйвером має бути власник (керівник) в першу чергу.
– Що повинен усвідомити власник (керівник), щоб зрозуміти, що йому треба йти на цю програму?
Н.Д: Всі наші програми побудовані не лише на тому, що ми даємо нові знання і нові інструменти, але і на тому, що у процесі навчання у студентів “народжується” продукт. Наприклад, на програмі “Керівник будівельних проєктів СРМ” студенти розробляють roadmap (дорожню карту — ред.) управління протягом повного життєвого циклу проєкту. Після навчання вони знають, як ініціювати (розпочати) проєкт, як його спланувати, якими етапами та процесами реалізувати й завершити проєкт. Так от, для власників девелоперських та будівельних компаній таким продуктом буде стратегія будівельного бізнесу. На програму мають йти свідомі керівники, які розуміють, що для досягнення бізнес-цілей має бути стратегія, тобто розуміння куди, як і з ким йти до цих цілей. Тому в програмі приділяється багато уваги не тільки маркетингу, продажам, оргструктурі, HR, управлінню проєктами та IT, а й формуванню стратегічної команди.
Про реформу будівельної освіти
Співзасновниця та директорка школи PRO PM Наталія Присухіна чесно називає освітній бізнес складним. З одного боку це бізнес, але він не про успіх і збагачення, а саме про освіту. Разом з тим PRO PM — не курси, це бізнес-школа, яка дає фундаментальну освіту для дорослих і планує з 2024 року навчати ще і молодь.
– Що вашим потенційним студентам та партнерам варто знати про школу?
Н.П: Що з навчання в школі PRO PM насправді все тільки починається. У наших випускників відбуваються фантастичні зміни. Для когось це нова робота, для когось зміна вектора розвитку компанії, нова якість управління. Багато відбувається змін під час навчання і після, бо люди виростають і як особистості, і професійно.
О.П: Багато людей, які у нас навчаються, по-новому себе відкривають. Тому що ми точно вміємо розкривати найкраще в людях, і люди в школі починають почувати себе значимими, приходять в школу не в гості, а як додому.
Н.Д: Ми практики, та ми безкомпромісні в питаннях якості. Ми дійсно одні з небагатьох в Україні, хто говорить про проджект-менеджмент саме в будівництві. Ми — про сучасні методи та IT інструменти. До того ж ми самі постійно та багато навчаємося.
– Як ви бачите поєднання соціальних і бізнесових цілей?
Н.П: Вища і середня технічна освіта в Україні перебуває в кризі. Бути будівельником не престижно, і це в той час, коли ми стоїмо перед викликами великої відбудови країни. Саме тому PRO PM робить рух назустріч вищій освіті, а потім так само хочемо робити рух назустріч середній спеціальній освіті. Це логічний і необхідний крок, щоб вирішити дві задачі: підняти престиж будівельних професій та змінити вищу освіту у сфері будівництва саме в аспекті управління проєктами.
Ми зараз відчуваємо потребу йти до молоді, тому що ми хочемо, щоб вона залишилась в країні. А як вона залишиться, якщо освіта є непривабливою? Але може бути інакше, бо на будівництві цілком реально заробляти гарні гроші.
– Тобто ви плануєте робити те, чим мала б займатися держава?
Н.П: Держава хотіла б, але не знає як. Проте є ВНЗ, керівництво яких прагне змін. Наприклад, Львівська політехніка. Ми ведемо переговори з Будівельним інститутом Львівської політехніки і плануємо укласти меморандум про співпрацю, щоб навчати їх викладачів та студентів сучасним підходам до управління будівельними проєктами.
– В чому актуальність навчання саме зараз?
Н.П: Насправді, у нас мало часу на навчання. Тому що прийдуть закордонні компанії, інвестори та донори з міжнародними підходами до будівництва. І українські компанії мають стати для них надійними партнерами. А для цього нам всім потрібно навчатися: вивчати англійську мову, опановувати сучасні підходи та інструменти. Тобто навчання у сфері будівництва критично важливе, бо якщо українські будівельники не будуть спроможними працювати з іноземними інвесторами, які займатимуться відбудовою, нас, на жаль, можуть замістити.
Н.Д: Іноземні замовники стоять перед вибором: працювати з місцевими компаніями і спеціалістами, чи приводити сюди своїх підрядників. Зараз постане питання відбудови, і якщо ми не будемо готові до цього, тоді іноземні донори разом з інвестиціями приведуть своїх виконавців, бо українські будівельники просто не зможуть працювати за міжнародними стандартами. І тоді Україна залишається лише ресурсним забезпеченням, а інтелектуальна складова не буде збільшена. Тобто нам треба бути готовим до прийняття цих інвестицій. І однією з важливих умов є відповідний рівень інтелектуальної та експертної готовності співпрацювати за тими принципами, цінностями, правилами та стандартами, що діють у будівельній сфері в усьому світі.
Для іноземних замовників дуже важливий не лише інструментарій, але і культура, в якій реалізується проєкт (охорона праці, відповідність екологічним нормативам, стандарти якості матеріалів, звітність). Це для них один з ключових моментів.
Отже, щоб в майбутньому, під час відбудови відбувалося партнерство українських компаній з міжнародними компаніями (донорами, інвесторами), зараз треба навчатися і змінюватися. Українським компаніям до цього партнерства потрібно дорости і ретельно підготуватися.
(Інтерв’ю підготувала Ірина Мельник, фото — PRO PM)