Всім зрозуміла цінність репутації. Особливо в бізнесі, коли є потреба залучити інвесторів. Треба змусити їх повірити в успіх продукту, що саме сюди є сенс інвестувати. Але по факту треба змусити інвесторів повірити в підприємця, який залучає кошти. Якщо він матиме репутацію людини, яка може розвивати справу, вкладати в неї, гроші від інвесторів будуть.
Підприємець може почати так себе позиціонувати, тобто будувати власний імідж як відповідального бізнесмена. Але імідж не завжди дорівнює репутації. Як ми бачимо себе і як бачать нас інші, в даному випадку інвестори, — це різне. І тут постає головне питання: як імідж перетворити в репутацію?
Те, що пропонує Інститут медіації партнерства, — не очевидне, але гарантовано дієве рішення: для розвитку власного бренду зайти в партнерство з іншими компаніями, зокрема — через участь у спільних проєктах та об’єднаннях. Розвиваючи такі партнерства, підприємець переймає їх цінності та репутаційно поєднує свій бренд з брендом спільноти чи компанії. Подібний кейс за участі Інституту Медіації Партнерства дозволив Олександру Соколову отримати довіру інвесторів та знайти партнерів для розвитку власного бізнесу. Запускаючи свою мережу онлайн-ресторанів Smile Food, він замість того, щоб популяризувати себе як підприємця, почав займатися розвитком бізнес-спільноти.
У далекому 2017 створення мережі ресторанів в Україні було справжнім викликом — попри численні спроби налагодити продаж франшиз, підприємці, готові інвестувати в ідею онлайн-ресторанів, не знаходились. Рішенням, яке все змінило, став вступ до бізнес-асоціації, яка об’єднувала українських підприємців з усіх куточків країни. На той час серед учасників бізнес-спільноти вже було багато підприємців, які потенційно могли б стати інвесторами.
Олександр Соколов, захопившись ідеями та цінностями СУП, став регіональним представником Спілки Українських підприємців у Одесі. Представництво асоціації у південному регіоні поступово притягувало все більше бізнесменів. І чим більше він інвестував часу і зусиль в розвиток бізнес-спільноти в Одесі, тим більше зростав його репутаційний капітал. Це якраз той випадок, коли репутація організації посилювала репутації кожного окремого її учасника.
Чому обрати розвиток бізнес спільноти замість розвитку свого персонального бренду було вдалим рішенням? Бо щоразу озвучуючи цінності бізнес-спільноти, її представники самі, вповні не усвідомлюючи того, працюють над зміною свого ДНК. І поступово в уявленні потенційних партнерів та інвесторів самі стають органічною частиною культури, амбасадорами якої є. Крім того, коли окрема людина долучається до масштабного проєкту, вона з часом починає бути спорідненою з цінностями, які цей проєкт несе. Бізнес-асоціація пропагує цінності надійного партнерства, розвитку, добропорядних бізнесових взаємин, прозорості — очікувано, що всі ці якості мають люди, які так чи інакше дотичні до розвитку бізнес-спільноти. Відтак інвестори почали оцінювати Олександра не лише за його здобутки, але і за цінності, які він тепер має завдяки культурі бізнес-асоціації, розвитком регіонального відділення якої він займався.
Підприємці, які долучилися до бізнес-спільноти, за три роки навчилися будувати діалог, домовлятися, знаходити спільні рішення та екологічно взаємодіяти між собою. Щобільше, бізнес-спільнота задала певні стандарти для її учасників. Стандарти, до яких кожен окремий підприємець самотужки йшов би дуже довго.
На ці нові стандарти та цінності почали притягуватися потрібні люди — інвестори та партнери. Це відбулося побічно, оскільки розвиток бізнес-спільноти вже сам по собі був самодостатньою ціллю. Але завдяки тому, що за три роки підприємця почали сприймати як людину, яка готова інвестувати гроші, час і зусилля, але при цьому щиро підтримувати розвиток бізнес-спільноти, сам підприємець став помітним тим партнерам і інвесторам, які не бачили його раніше у своєму інформаційному полі.
Розвиток бізнес-спільноти став тим гуманістичним проєктом, завдяки якому відбувся ціннісний ріст. Бо тільки на гуманістичних проєктах можна стати «об’ємною» фактурною особистістю. Часто в підприємців буває навпаки: спочатку вони заробляють і накопичують гроші, а коли вже є капітал, починають шукати проєкти «для душі». Те, що цей алгоритм працює і в інший бік — неочевидно для більшості. Проте описаний приклад — яскраве цьому підтвердження.
Джерело фото — Facebook-сторінка Олександра Соколова